














Цього року український кооперативний рух відзначає своє двадцятиріччя. Про проблеми та перспективи вітчизняної кооперації розмовляємо з головою Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іваном Томичем.
Відійшов у минуле 2012-й — Міжнародний рік кооперативів. В Україні з ним пов’язувалися певні надії щодо становлення цього важливого сектору національної економіки. Чого ж вдалося досягти насправді? Наш співрозмовник — Іван Федорович ТОМИЧ, президент Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
19 – 20 листопада 2012 року м. Рівне відбувся регіональний семінар Західних областей України на базі Рівененської області.
Попри те, що кожна генерація влади виносить гасла про відродження українського села, системна бюджетна підтримка дрібних сільгоспвиробників залишається маревом.
У новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об’єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабували багаті землі, природні ресурси України. Тяжке становище трудового народу, особливо селянства, посилювалось його соціальною та політичною незахищеністю.
В Україні швидкими темпами відбувається концентрація земель в руках великих вертикально інтегрованих аграрних компаній – агрохолдингів. При цьому в суспільстві поширюється думка, що такий спосіб розвитку аграрного сектора – чи не єдиний прийнятний для країни, і лише він може забезпечити створення додаткових робочих місць на селі, виробництво конкурентоспроможної продукції, а отже – процвітання аграрної галузі в цілому. Проте цій думці суперечить досвід більшості інших країн світу – як Східної, так і Західної півкулі.