ХХХ ЮВІЛЕЙНИЙ ЗЇЗД АФЗУ: ФЕРМЕРИ ПРОДОВЖУЮТЬ БОРОТЬБУ!

Учасники всеукраїнського фермерського форуму висловили занепокоєння перманентним протистоянням із владою, яке розхитує й без того слабку державну споруду, загрожуючи її повним руйнуванням. Адже селяни краще за будь-кого знають, що хліб не росте на барикадах та руїнах. Пропонуємо читачам головні тези виступів делегатів та гостей з’їзду.
 
Загальну тональність дебатів задав почесний президент АФЗУ Іван Томич. У своєму виступі ветеран, зокрема, нагадав про славну історію українського фермерства і закликав побратимів до єднання, злагоди й розбудови свого спільного дому – Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Звертаючись до ровесників, він промовив: «Я вдячний кожному з вас, бо ви не просто започаткували фермерський рух на теренах України від Закарпаття до Криму, а проклали по землі нашої Вітчизни і по свідомості українців першу вільну борозну. Серед нас сьогодні немає багатьох першопрохідців – Василя Гордієнка, Михайла Саєнка, Сергія Стецюка, Дмитра Українця та сотень інших. Вшануймо їх пам’ять хвилиною мовчання».
За словами Івана Федоровича, найголовніша заслуга українського фермерства не в тоннах аграрної продукції, не в мільйонах освоєних капіталовкладень, а в створенні нової людини, яку фермери вивели з тоталітарної колгоспної панщини на шлях вільного господарювання на своїй землі. Саме така людина має стати основою побудови нової, незалежної й демократичної України. В цій новій країні буде панувати фермерський устрій, а метою суспільства буде підвищення народного добробуту, збереження національних традицій, рідна мова у повсякденному житті, віра не на показ, а в душі. Саме таку Україну фермери намагалися створювати протягом 30 літ, не забуваючи при цьому про свою «червону лінію», яка тисячоліттями тривожить українців: захист і збереження рідної землі. Ця лінія в 90-х поєднала фермерів із національно-демократичними силами: від Руху до сьогодення, коли необґрунтовані реформи та інші спровоковані владою виклики змушують відчайдушно боронити рідну землю разом із політичними партнерами, такими як ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та іншими національно-демократичними силами, разом із котрими АФЗУ входить до Обєднаного штабу порятунку рідної землі.
«За 30 років, – нагадав Іван Федорович, – Україна вже не одного разу мала великі шанси, щоб стати успішною, першою в Європі аграрною державою. Могла стати, але не стала. Причина – відсутність стратегії й далекоглядної цілеспрямованої політики щодо формування фермерського устрою суспільства. Про фермерство багато говорили, а кошти натомість вкладали в ремонт дірявого корабля, котрий все одно тонув, тобто в реанімацію колгоспно-радгоспної мертвечини. За 10 років у цю прірву викинули в 5000 разів більше коштів, ніж дали на допомогу українським фермерам. Певні можливості побачили фермери після виходу Указу Л. Кучми від 03.12. 1999 р. Тоді, за один лише 2000 рік, вдалося досягти того, що було недосяжним у попередні 10 років. Фермери не отримали додаткових ресурсів, але їх допустили до землі. Щоправда, на цій же хвилі швиденько сформувалися агрохолдинги і цей процес продовжує набирати обертів. Одна лише «Мрія», придбана потім Саудівською Аравією, отримала від держави в 30 разів більше, ніж усі фермери за час свого існування. Мабуть тому й тікає молодь у пошуках долі до Польщі, Німеччини, Португалії та інших «безвізових» сусідів. Ми могли б нагодувати пів світу, а в наших магазинах немає вітчизняних продуктів, а лише імпортні. А ціни німецькі. Наш Леонід Кириченко має зразкове овочеве фермерське господарство європейського рівня, але вона така одна. А має бути їх десятки тисяч. Відсутність виваженої урядової аграрної політики призвела вже до соціального, економічного, духовного, політичного знедолення і приниження української нації».
На думку Івана Томича, сьогодні наша країна потребує порятунку і для цього ми маємо всі передумови. Насамперед, це актив АФЗУ – голови районних та обласних асоціацій, активні фермери. Ніхто їм не обіцяв ключів від раю, жодна влада не допомогла вивести фермерство на гідний рівень, не захистила від рекету, рейдерства, сваволі чиновників. І сьогодні нам нелегко, але розчаруванню не місце в фермерських лавах. Потрібно гуртуватися навколо АФЗУ, розбудовувати її, творити заможну, куркульську Україну. Це свята мета, іншої немає!