Семінар у Заліщиках: Збережемо українське село

zalysch 1

8-9 травня 2013 року, в місті Заліщики Тернопільської області відбувся науково-практичний семінар на тему: “Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, як умова збереження Українського села”.

Семінар проходив на базі Заліщицького аграрного коледжу НУБІП України та сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Ратай”.

Zalischiki

Семінар відбувся за підтримки органів місцевої влади, обласної організації Союзу, Західно-Украінського регіонального центру підтримки фермерства, лабораторії кооперативного руху імені Є. Храпливого, проекту технічної допомоги Україні “Агроінвест”.

У першому етапі цієї конференції взяли участь Томич І.Ф. – президент  Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, Заєць І.О. – голова президії Союзу, народний депутат України багатьох скликань, один із авторів законопроекту про сільськогосподарську обслуговуючу кооперацію, Гриценко М.П. – керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту «Агроінвест», Корінець Р.Я. – президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, Дрозд І.П. – голова Заліщицької районної Ради, Марусяк І.М. – голова кооперативу «Ратай», а також начальники управлінь АПК РДА Заліщик та Борщова Тимчук І.М. та Головатий М.В., Глова В.С. – директор Заліщицького агроколеджу, викладачі.

Конференція розпочала роботу із проведення «круглого столу» у приміщенні науково-дослідної лабораторії «Кооперативна ініціатива».

zalysch 2

У формі конструктивної дискусії учасниками було окреслено коло обговорюваних питань та актуальність обраної теми конференції, яка згодом продовжила роботу в актовому залі коледжу. Серед присутніх в залі були фермери, голови сільських рад, викладачі, студенти, представники громадськості. Відкрив розширене засідання та був активним його модератором Децовський Й.Й.

І. Дрозд

Привітав присутніх Дрозд І.П. Особливо гостро у його виступі прозвучала оцінка роботи великих агрохолдингів. Відзначивши деякі позитивні сторони їх діяльності, а це інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, збільшення експорту зерна, цукру, олії, Іван Петрович звернув увагу на зростання безробіття на селі, вимушені виїзди за кордон працездатного сільського населення, відставання розвитку соціальної сфери. І виходом з даної ситуації може стати саме розвиток кооперації на селі. Те, що в районі єдиний діючий кооператив «Ратай» – наслідок насамперед необґрунтованої податкової політики по відношенню до кооперативів – по суті своїй неприбуткових організацій, від яких вимагається необхідність сплати податків.

У виступі прозвучала думка, що, оскільки у виробництві зерна, буряків конкурувати важко, кооперативи могли б себе проявити у вирощуванні ягід, садівництві, овочівництві, у молочарській справі. Районна влада готова взяти на себе часткове фінансування цієї справи але потрібен приклад діяльності кооперації. На жаль, негативний приклад до цього часу показала «Укоопспілка», діяльність якої булла зведена до розпродажу належного їй майна, чим скористалась обмежена частина в основному її керівництва.

В. Глова

Палким прихильником кооперативного просвітництва є Глова В.С. У своєму виступі він звернув увагу на те, що наслідки створення агрохолдингів не були проаналізовані так, як належить. Буваючи за кордоном, відзначив виступаючий, бачиш як цивілізований світ працює з кооперативами. Він навів численні приклади прозорої діяльності кооперативів за допомогою яких вирішується багато проблем розвитку агропромислового сектору. І кооперація сьогодні не є щось архаїчне, відстале, а спирається на сучасні інформаційні технології, наукові підходи. В Заліщицькому коледжі, як в одному з небагатьох навчальних закладів, введено курс «Економіка кооперативів» та «Кооперація в сільськогосподарському виробництві». Тому коледж може стати тією базою, на якій може вестися підготовка активістів створення та діяльності кооперативів. Володимир Степанович запропонував створити на базі коледжу регіональне відділення Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. А при виділенні певних коштів агроколедж міг би взяти на себе не тільки підготовку і перепідготовку кадрів, але й вирощування саджанців смородини, порічок, малини, які на пільгових умовах передавати для виробничих цілей одноосібним господарям, фермерам. А створення кооперативів в цій галузі вже за декілька років могло б дати відчутні результати.

І. Заєць

Вболівання за долю українського села відчулося у виступі Зайця І.О. Він відзначив, що кооперація не приживається насамперед через нерозуміння і недооцінку цієї проблеми нашими можновладцями. 20 років іде мова про аграрну, земельну реформу. Єдиною метою цих зусиль є намагання перетворити землю в товар. Але до цих пір відсутнє розуміння того, що земля – це не тільки товар. Це є товар, але особливий. Насамперед земля – це виробничий ресурс. Але призначення землі набагато більше. Земля – це те, що пов’язане з формуванням національної ідентичності, і те, що дає можливість вирішити цілу низку соціальних проблем. І до цих пір актуальною є проблема розуміння моделі розвитку сільського господарства України. Ця проблема стояла перед багатьма країнами. І приклади Франції, Італії, Польщі говорять про те, що до розвитку аграрного виробництва існує продуманий комплексний підхід. Ми змушені констатувати, що в Україні відсутнє бачення проблем культури, соціальних проблем, а також екологічних, економічних пов’язаних з використанням землі. А це ключове питання для долі Української держави. І магістральним шляхом розвитку сільського господарства повинен стати шлях створення фермерського типу господарювання. А саме цей тип є організаційною структурою для кооперативного руху.

На жаль, у нас в державі відсутнє і розуміння небезпеки для українського села діяльності агрохолдингів, і правильного розуміння суті аграрної реформи. Сьогодні реальна небезпека соціального вибуху на селі примушує задумуватися, породжує розуміння необхідності розробки дієвих заходів для нейтралізації цього незадоволення. Дуже шкода, що розроблені і прийняті свого часу програми розвитку українського села в період «оптимізації» просто зникають і не працюють. Прикладом може бути «Програма розвитку обслуговуючих кооперативів до 2015 року».

У виступі Іван Олександрович зупинився на своєму баченні можливих моделей розвитку обслуговуючої кооперації, зокрема соціально-дотаційної, класичної та інвестиційно-інноваційної. І в цьому напрямі є широкий простір для продовження конструктивної дискусії. Хоча процес вимагає більш оперативних рішень. Можна дискутувати про форми обслуговуючих кооперативів, можна і потрібно працювати над законодавчим забезпеченням діяльності кооперативів.

Але головною умовою успіху в цій справі є розуміння необхідності розвитку саме фермерського типу господарювання. При цьому слід пам’ятати, що село – це не тільки джерело виробництва, але й джерело духовності, джерело нашої ідентичності. І нам потрібна ідеологія сталого розвитку українського села.

М. Гриценко

Гриценко М.П. представляючи проект «Агроінвест», у своєму виступі наголосив на необхідності вирішення 3-х складових обговорюваної проблеми – це покращення законодавства в цьому питанні, підтримка розвитку фінансування розвитку сільського господарства і сприяння розвитку ринкової інфраструктури, зокрема підтримка сільськогосподарської обслуговуючої кооперації і розвиток оптових ринків. Аналізуючи ці питання, Микола Петрович звернув увагу на назрілу світову проблему забезпечення продуктами харчування. Спостерігається також тенденція зростання мережі супермаркетів, які є значним споживачем напівфабрикатної продукції.

Складається парадоксальна ситуація, коли польські партнери будують в Україні заводи по заморожування плодоовочевої продукції, використовуючи українську джерельну базу. Тому саме кооперативи є можливістю взятии активну участь у процесі виробництва напівфабрикатної продукції. Але й тут потрібно виробити культуру виробництва. А в питаннях організації кооперативного руху «Агроінвест» готовий взяти на себе надання допомоги в розробці обґрунтованої податкової політики. Завершується робота над розробкою науково-практичних коментарів до Закону «Про кооперацію» та інших дотичних до проблем кооперації законів.

У виступі Микола Петрович детально проаналізував проблему створення оптових ринків як важливого елементу інфраструктури діяльності кооперативів, навівши ряд прикладів таких ринків і виразивши готовність надання організаційної допомоги з боку «Агроінвесту». Він звернув увагу на те, що процеси глобалізації, зростаючі санітарні, ветеринарні, вимоги СОТу приведуть до того, що український селянин не зможе продавати власну продукцію. І дана ситуація пов’язана із вступом в дію відтермінованого Закону «Про заборону продавати м’ясо-молочну продукцію подвірного забою» з 1 січня 2015 року.

Р. Корінець

Корінець Р.Я. зупинився у виступі на питаннях інформування і дорадництва в сільському господарстві. Він відзначив, що на протязі кількох років була державна програма підтримки розвитку дорадництва, але після «укрупнення» програм вона зникла. А наслідком цього було закриття і відповідних обласних програм. Непоінформованість, особливо сільських голів у питаннях шляхів розвитку села має небажані наслідки, а цим користуються агрохолдинги, діяльність яких згубно впливає на розвиток українського села. Недооцінка важливості цієї проблеми приводить до того, що навіть у випадку виділення коштів на дорадництво, вони практично не освоюються. У більшості країн світу дорадництво фінансується державою. У нас потрібне створення дієвої системи інформування держави. І Заліщицький агроколедж міг би стати власне дорадчою службою. Для цього є кваліфіковані викладачі та прекрасний курс по вивченню кооперації.

Головатий М.В. зупинився на аналізі аграрного виробництва в Борщівському районі, який має свою специфіку. Створені на початку 90-х років 145 фермерських господарств працюють і до нині. Їх діяльності сприяє те, що Борщівщина має молокопереробний, цукровий та спиртзавод, що дає можливість переробляти більшу частику фермерської продукції. Проте у виступі Миколи Володимировича була порушена проблема неможливості впливати на цінову політику оскільки більшість переробних підприємств знаходяться у приватних руках.

І. Томич

Логічним завершенням обговорення конференції був виступ Томича І.Ф. Заклопотано Іван Федорович говорив про загрозливі тенденції для України в галузі сільського господарства та розвитку українського села. Зокрема, він проаналізував динаміку розвитку фермерських господарств та мережі обслуговуючих кооперативів, відзначивши циклічність цього процесу. Особливу увагу він звернув на те, що основою життя людини є її добробут, а не показники виробництва у тоннах і мільйонах. Добре те, що і на урядовому рівні приходить розуміння небезпеки діяльності агрохолдингів, які в гонитві за надприбутками породжують екологічні та соціальні проблеми. Складається загрозлива тенденція з бідністю українського села, практичним вимиранням великої кількості колись процвітаючих сіл. А це загрожує соціальними бунтами, як це було в багатьох країнах Латинської Америки.

У відповідь на ці виклики фахівцями Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів було розроблено проект програми розвитку СОК, який потребує прийняття на рівні Уряду. Таку пропозицію учасники конференції підтримали одностайно.

Іван Федорович зупинився на тих основних заходах, які необхідно і можливо провести в напрямі вирішення назрілої проблеми. І радикальні зміни потрібно здійснювати спільно. І саме тут виключно важлива роль належить молоді, яка навчаючись і включившись в процес державотворення, повинна формувати таку систему влади і такий устрій які забезпечують гідний рівень життя. Вагоме слово тут повинен сказати провідний аграрний освітній заклад Тернопільщини – Заліщицький агроколедж ім. Є. Храпливого. Як писав професор Є. Храпливий: « – Ті народи, що старалися за освіту, за знання, є сильні і могутні, а народи неосвічені і малограмотні ходять в біді і нужді».

zalysch 3

На завершення роботи конференції її учасниками було прийнято текст «Звернення до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України».

2-й етап конференції продовжить свою роботу в кінці травня.

 

Юрій Війтик, викладач ВП НУБіП України «Заліщицький агарний коледж ім. Є.Храпливого», член НСЖУ