Аналіз програм політичних партій

Загалом, ні в одній програмі немає нової якості аграрної політики, головною метою якої було б покращення життя людей в селі, підвищення якість і безопастности продукції, а також майбутній розвиток сельской місцевості.

Позитивно, що Партія регіонів відвела окремий розділ аграрної темі в своїй програмі. У ньому є багато позитивних ініціатив та тих, що викликають питання. Наприклад, позитив, що планується створити 1,5 тисячі сільгоспкооперативів. Але в теж час не зрозуміло, яких саме: колгоспів, виробничих чи обслуговуючих. А розуміти це дуже важливо, оскільки це абсолютно різні об’єднання. Завдання держави – створити умови для появи елеваторів та овочесховищ, а не будувати їх. Розвивати соціальну інфраструктуру в селі – напрямок правильний, хоча подано як гасло, але гасло правильне.

ВО «Батьківщина» вирішила не виносити проблеми села в окремий розділ. Але при цьому в її програмі чітко сказано – мораторій на продаж сільгоспземель. Це важливо, оскільки розуміння курсу політсили в земельному питанні – це те, що в першу чергу повинен знати виборець. Адже від цього курсу залежить, як далі будуть жити село і його жителі. Але стратегічного бачення  – а що ж далі буде з землею, в програмі немає. А повинно бути, оскільки мораторій – не панацея і він не може стати завершенням земельної реформи.

У партії УДАР є розуміння того, хто повинен бути власником землі – тільки фізичні особи. Але цього не достатньо. Мені б хотілося, щоб бачення аграрної політики було чіткіше прописано в передвиборчій програмі.

Пункти програми Наталії Королевської, на мій погляд, схожі більше на гасла. Їм потрібно більше конкретики.

У комуністів є чітка позиція щодо подальшої долі українських чорноземів – заборона їх купівлі-продажу. Тобто мова йде фактично про заборону права приватної власності на сільгоспземлю. Це жорстко, Але й дана ідея має право на життя. Гарно, що комуністи роблять акцент на інвестиціях в АПК, але звідки ці гроші візьмуться – не зрозуміло. Якщо це інвестиції бізнесу, то вони не можуть прив’язуватися до ВВП, а якщо гроші з держбюджету, то так і пишіть.

Загалом, ні в одній програмі немає нової якості аграрної політики, головною метою якої було б покращення життя людей в селі, підвищення якість і безопастности продукції, а також майбутній розвиток сельской місцевості. Саме заради цієї мети проводяться всі реформи в аграрному секторі. Поки не з’явиться нова ідеологія аграрної політики, українське село буде вимирати і розвиватися шляхом експериментів.

Іван Томич

Голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України